- нагрішити
- —————————————————————————————нагріши́тидієслово доконаного видурозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
нагрѣшити — НАГРѢШ|ИТИ (1*), ОУ, ИТЬ гл. Совершить проступки, нагрешить: видѣхъ нѣ||ки˫а... презла дѣла творѧще... нагрѣшивша˫а худѣ. МПр XIV, 50–50 об … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
нагрішити — шу/, ши/ш, док., розм. Наробити гріхів, провинитися … Український тлумачний словник
завинити — 1) (заподіяти комусь прикрість, шкоди, бути винним перед кимсь), провинити, звинитися, прошпетитися, прогрішити(ся), нагрішити, проштрафитися 2) (опинитися в боргу, стати зобов язаним кому н. у чомусь), заборгувати … Словник синонімів української мови